Інформаційна година

на тему

«Україна полікультурна держава»

Тема: «Україна полікультурна держава»

Мета: попередження поширення ксенофобських і расистських проявів серед учнів,  виховання толерантного світогляду, поваги до  прав людини, історії та культури  національних  меншин, формування активної громадянської позиції, поширення знань про національно-культурне розмаїття України.

Обладнання: роздаткові картки, плакати.

Хід заняття.

Епіграф:

«Люди всіх кольорів шкіри – рівні»

І. Вступна частина.

1.Організаційна частина.

Привітання. Перевірка готовності дітей до роботи.

2. Мотивація.

- Діти, зверніть увагу на епіграф. Як ви його розумієте ? 

·        Дітям пропонується прослухати «підбірку новин», розроблену Центром інформування та документування з прав дитини (Картка 1).

·        Вихователь пропонує сформулювати загальний зміст усіх прочитаних новин. У керованій дискусії вихователь приводить дітей до розуміння того, що причиною всіх змальованих випадків є нетерпимість одних до етнічної, релігійної і т. ін. приналежності інших членів суспільства.

3. Актуалізація опорних знань.

Ø Бесіда

1. Що таке культура?

2. На що впливає рівень культури особистості та рівень культури в суспільстві?

3. Чи можливе співіснування декількох культур?

4. Чому важливо поважати культури інших народів?

4. Оголошується тема та цілі заняття.

Ø Бесіда

 Дітям пропонується поділитися власним розумінням термінів терпимість, толерантність. Учитель узагальнює висловлювання учнів і формулює визначення поняття толерантність як терпиме, із розумінням ставлення до чогось (недозволеного) або когось (котрому не симпатизуєш); підкреслює, що толерантність передбачає не лише повагу людської гідності, визнання рівності у правах людей незалежно від раси, походження, етнічної приналежності, віри, віку, виду діяльності, політичних поглядів, але й відмову від силового чи іншого насильницького впливу, розвиток у собі якості не нав’язування іншим своєї точки зору. Вихователь має наполягати на важливості толерантності як часто єдиної можливості запобігти конфліктній ситуації, пояснює змістову відмінність слова терпіння, що має значення «здатність людини витримувати фізичний чи моральний біль у результаті словесної чи фізичної агресії з боку іншої людини» від слова толерантність.

Ø робота в малих групах.

Формуються робочі групи з використанням будь-якої технології об’єднання.

- Дітям пропонується познайомитись із текстом (Картка 2), відзначаючи співвідношення толерантність / етична поведінка.

- Протягом 5-ти хвилин групи мають визначити причини інтолерантності та її тип, відзначаючи учасників проблемних ситуацій, описаних у Картці 2.

ІІІ. Основна частина

Ø Слово вихователя.

- Вислів "расова дискримінація" означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, основані на ознаках раси, кольору шкіри, громадянства, родового чи етнічного походження, метою або наслідком яких є скасування або применшення визнання.

Пряма дискримінація – будь-яке розрізнення, засноване на таких ознаках, як раса, колір, мова, релігія, громадянство або країна походження чи етнічне походження, що не має об'єктивного і розумного виправдання.

Непряма дискримінація має місце тоді, коли явно нейтральний фактор, як то вимога, критерій або практика, не можуть бути виконані особами, котрих об'єднують за ознаками, як то "раса", колір, мова, релігія, громадянство або країна походження чи етнічне походження, або створюють для цих осіб незручні обставини, за винятком ситуації, коли цей фактор має об'єктивне і розумне виправдання.

Расова сегрегація – практика обмеження людей визначеними територіями проживання або прикріплення до окремих інституцій (напр., школи, церкви) та будь-яких місць чи видів обслуговування, призначених для громадського користування (транспорт, готелі, театри, парки, ігрові майданчики, ресторани, кімнати відпочинку) на основі "расових" ознак.

Ø Виступ довідкової служби

1- й доповідач. Термін "злочин апартеїду", що включає подібну до нього політику і практику расової сегрегації та дискримінації у тому вигляді, у якому їх практикують у південній частині Африки, означає такі нелюдські акти, які скоюють із метою встановлення й утримання панування однієї расової групи над певною іншою расовою групою людей і її систематичного гноблення:

а) позбавлення члена чи членів расової групи чи груп права на життя і свободу особистості;

і) через убивство членів расової групи чи груп;

іі) через завдання членам расової групи чи груп серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу і зазіхання на їх свободу чи гідність, або в результаті застосування до них катувань, або жорстоких, нелюдських чи принижуючих людську гідність поводження і покарання;

а) через свавільний арешт і незаконне утримання у в'язницях членів расової групи чи груп;

б) умисне створення для расової групи чи груп таких умов життя, які розраховані на її або їх повне або часткове фізичне знищення;

в) будь-які заходи законодавчого характеру та інші заходи, розраховані на те, аби перешкодити участі расової групи чи груп у політичному, соціальному, економічному і культурному житті країни, та умисне створення умов, які перешкоджають повному розвиткові такої групи або груп, зокрема, через позбавлення членів расової групи або груп основних прав людини і свобод, включаючи право на створення визнаних профспілок, право на освіту, право залишати свою країну і повертатися до неї, право на громадянство, право на свободу пересування і вибір місця проживання, право на свободу переконань і вільне вираження їх і право на свободу мирних зібрань та об'єднань;

г) будь-які заходи, в тому числі законодавчого характеру, спрямовані на розподіл населення за цією ознакою через створення ізольованих резервацій і гетто для членів расової групи, експропріації земельної власності, що належить расовій групі або групам або їх членам;

д) експлуатації праці членів  расової групи або груп, зокрема, використання їх примусової праці;

е) переслідування організацій та осіб через позбавлення їх основних прав і свобод за те, що вони протестують проти апартеїду."

2-й доповідач. "...Під геноцидом розуміють такі дії, що їх скоюють з наміром знищити, повністю чи частково, певну групу, об'єднану спільним громадянством, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:

а) вбивство членів такої групи;

б) завдання серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;

в) умисне створення для певної групи таких життєвих умов, які розраховані на цілковите або часткове фізичне знищення її;

г) заходи, розраховані на припинення дітонародження у середовищі такої групи;

д) насильницька передача дітей із однієї групи людей до іншої."

3-й доповідач. Що ж таке ксенофобія? (від грецьких слів (ксенос), що означає «чужинець», «незнайомець», та (фобос), що означає «страх»). Літературне значення слова передбачає, що ксенофоби - це люди, які не люблять усіх чужинців, їх «інакшість». Такі визначення показують, що головним об’єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці, іноземці.

У незалежній Україні найнижчий рівень ксенофобії був у перші роки після проголошення незалежності, зі середини 1990-х цей показник почав зростати і зараз рівень нетерпимості до іноземців та національних меншин є найвищий за останні 15 років. Найтолерантнішою групою в Україні є люди до 30 років.

Фізкульт - хвилинка

Ø Гра «Витинанка».

 Умова: всі вказівки виконуються відразу, без додаткових пояснень. Учням пропонується дотримуватись однакових інструкцій, працюючи з однаковими аркушами паперу. «Розділити аркуш на 4 частини, зрізати правий верхній кут, скласти фігуру навпіл, закруглити ножицями гострий кут, скласти фігуру навпіл, відрізати прямий кут, розгорнути аркуш, розглянути отриману фігуру. З чим вона асоціюється? Чому отримані витинанки відрізняються, усі ж виконували однакові інструкції?».

Коротко сформулюйте висновок з цієї вправи, розкрийте її сенс. Витинанки, отримані в результаті вправи, вийшли різними, бо всі ми різні. Кожне вимовлене слово по-різному сприймається і пробуджує в нас різноманітні емоції й реакції. Від того, що витинанки неоднакові, загальна картина лише виграє — вона стає різноманітнішою й видовищнішою. Так само різняться люди — зовнішністю (раса, шкіра, стать, вік, фігура тощо) і внутрішнім світом (характер, світогляд, віра, політичні погляди, культура, освіта тощо). Доброта, ввічливість, людяність, як і інші якості, більше чи менше притаманні кожній людині. Відмінності, що існують між людьми, є предметом особистісного збагачення кожного з нас. Якість суспільства залежить від того, як уживаються одне з одним люди, які його складають, від того, наскільки вони сприймають одне одного, навчаються одне в одного і підтримують одне одного заради спільної мети — безперервного покращення матеріального й морального комфорту кожного.

Ø Робота в групах.

Кожна з груп дітей виконує те саме завдання — ознайомлення з цитатою із священних книг кількох найпоширеніших релігій (Картка 3) і коротка передача їхньої суті. Висновки груп узагальнюються формулюванням золотого правила («Не чини з іншими так, як не хотів би, щоб чинили з тобою»), яке складає спільну етичну підвалину всіх релігійних канонів, моральних норм, правил, національних і міжнародних законів.

ІІІ. Заключна частина.

Культура будь-якого народу розвивається не ізольовано від культур інших народів, а закономірно перебуває в контексті світового культурного процесу. Українці віками творили власну самобутню культуру, успадковуючи культурні цінності своїх предків, переймаючи і творчо осмислюючи надбання інших народів.

Одним із найважливіших факторів, що сприяє успішному розвитку національних культур, є засвоєння художнього досвіду інших народів. Інтенсивність і плодотворність цього процесу забезпечують соціально-економічні зв’язки, що зумовлені прагненням народів до взаєморозуміння та взаємозбагачення.

Так формується загальнолюдська культура, до складу якої входять автономні культури усіх народів. Однак кожен окремий індивід, кожен творець оперує конкретними поняттями, творить конкретною мовою, перебуває під впливом свого середовища. Словом, він належить до національної культури, без якої нема культури загальнолюдської, так само як неможлива національна культура без індивідуального творця.

Становлення світового ринку планетарного типу та стрімке розгортання інформаційної революції свідчать про те, що людство вступає в нову глобальну планетарну еру, переходить до нової універсальної технічної та інформаційної цивілізації.

Сьогодні постає проблема формування єдності етнокультурного розмаїття, яке є головною умовою існування світової культури як цілісного феномена.

«Полікультурність» — це такий принцип функціонування та співіснування в певному соціумі різноманітних етнокультурних спільнот з притаманним їм усвідомленням власної ідентичності, що забезпечує їх рівноправність, толерантність та органічність зв’язку з широкою кроскультурною спільнотою, взаємозбагачення культур, а також наявність та визначення спільної загальнодержавної системи норм та цінностей, які становлять основу громадянської свідомості кожного члена соціуму.

Здатність людини розвиватися на мультикультурній основі, засвоювати нові культурні цінності стає дедалі більш соціально значущою. Це один із ефективних механізмів соціокультурної динаміки, власне процесу культуротворчості.

У процесі інтеркультурної освіти і виховання здійснюється формування кроскультурної свідомості як прояву комунікативної раціональності. Вона є цілісним стійким соціально-психологічним утворенням, що включає толерантність, повагу до інших поглядів, культур, релігій, уміння спілкуватися й адаптуватися в полікультурному середовищі.

Додаток

Картка 1

Реальні випадки, що відбувалися в деяких школах світу

Через постійні наклепи з боку учнів учитель змушений був відмовитись від викладацької діяльності.

Учитель принижував учнів з низькою успішністю.

Учитель заклеїв скотчем рота восьмирічному учневі за використання ненормативної лексики.

Учень був покараний тим, що його змусили 20 сторінок писати: «Я не повинен сміятись у школі».

Директор школи заборонив присутність на заняттях учнів неформальної зовнішності (одягнутих у спортивні костюми, з оголеними частинами тіла, екстравагантними зачісками тощо). Одного разу він відрізав перев’язаний стрічкою «хвостик» учневі, котрий не хотів змінити свою зачіску.

Одного із грудневих днів учня було покарано за те, що користувався вчительським туалетом. Туалети учнів знаходилися надворі й не опалювались.

 Картка 2

Учні початкової школи заходять до класу після перерви. Учитель запитує Алісу: «Що ти робила на перерві?». Аліса відповідає: «Гралася на подвір’ї». Учитель: «Гаразд. Підійди до дошки, і, якщо правильно напишеш слово «подвір’я», отримаєш додатковий бал». Аліса підходить до дошки й отримує додатковий бал.

Потім учитель запитує те ж саме в Давида, котрий відповідає: «На перерві я грав з Алісою». Учитель: «Дуже добре. Якщо правильно напишеш слово «перерва», теж отримаєш додатковий бал». Давид успішно виконує завдання.

Після цього вчитель просить Ахмеда розповісти, що він робив. Ахмед: «Я хотів погратися з Давидом та Алісою, але вони кидали в мене каміння». Учитель запитує: «Каміння? Це необґрунтована расова дискримінація. Якщо безпомилково напишеш «необґрунтована расова дискримінація», отримаєш додатковий бал».

 Картка 3

Етика людських стосунків у різних релігіях

Буддизм

Кожен має п’ять можливостей відповідати потребам своїх друзів і знайомих: щедрість, ввічливість, товариськість, ставлення до них, як до себе, і цілісність (лишатися вірним своїм словам в усіх справах).

Конфуціанство

Не чини з іншими так, як не хотів би, щоб чинили з тобою.

Християнство

Поводь себе з людьми так, як хотів би, щоб вони поводили себе з тобою.

Індуїзм

Не роби іншим того, що завдало б болю тобі, якщо б з тобою так учинили.

Іслам

Не вірує той, хто не бажає братові (ближньому) своєму того, чого бажає собі.

Даосизм

Радій успіхові сусіда свого, як своєму успіхові і невдачу його своєю невдачею вважай.