Опис власного педагогічного досвіду

вчителя історії Тарасенка Віталія Юрійовича

     Я, працюю  над  проблемою: «Формування ключових  компетентностей засобами інтерактивного навчання на уроках історії».

    Однією з умов підвищення ефективності вивчення історії в сучасній школі є побудова процесу навчання на технологічній основі з урахуванням ідей гуманізації навчання та гуманітаризації історичної освіти. Це гарантує досягнення результатів навчання, спрямованих на «формування освіченої творчої особистості», що передбачено стандартом освіти. Для цього необхідно створити комфортні умови навчання, де кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Це стосується як вибору форм і методів навчання, так і пошуку нової цікавої і пізнавальної інформації для учнів, з метою розкриття глибинної суті предметів і явищ. Основна мета навчальної діяльності учнів: зрозуміти так, щоб пояснити.В.Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.

     З метою розвитку особистості дитини я використовую інтерактивні методи у навчально-виховній діяльності.

     Сутність інтерактивних методів полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії учнів. Це – співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними об’єктами навчання. На своїх уроках намагаюся бути організатором процесу навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, спільне розв’язання проблем. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення, виховуються почуття толерантності.

         Для того, щоб охопити весь необхідний навчальний матеріал і глибоко його вивчити, планую роботу заздалегідь. Учням даю випереджаючі завдання з відповідних тем. На одне заняття підбираю одну або дві інтерактивні вправи. Під час інтерактивної вправи даю учням час подумати над завданням, важливим є обговорення. Інтерактивна вправа визначає кінцевий результат. 

     Однією з таких вправ є «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як свідчить практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів узяти участь у обговоренні шляхом «штурму», який організовую за такими етапами:

•    Усі учасники пропонують ідеї щодо розв'язання порушеної проблеми.

•     Ідеї записуються на дошці.

•     Якщо група вважає кількість поданих ідей достатньою, запис їх припиняється.

•     Після того як майже всі ідеї зібрані, вони групуються, аналізуються і відбираються.

•     Вибираються ті, що можуть допомогти розв'язати порушену проблему.   

Під час проведення «мозкового штурму» дотримуюся таких правил:

•    збираю якомога більше ідей щодо розв'язання завдання або проблеми;

•    змушую працювати уяву учнів, не відкидаючи жодної ідеї;

•     подаю кілька своїх ідей або розвиваю ідеї інших;

     Наприклад, під час проведення уроку у 6-му класі на тему « Стародавній Єгипет » для мозкового штурму пропоную запитання: «Як, на вашу думку виникла держава?»  Діти дають свої відповіді деякі з них я відбираю , а потім вони  усім класом аналізуються ті, які найближчі до істини і формується спільна думка.

    Робота у великій групі (тобто з усім класом) - навчальний метод, коли вся група обговорює ідеї чи явища, що стосуються певної теми.

    Намагаюся уникати «закритих» питань, на які можна однозначно відповісти «так» чи «ні», ставлю відкриті питання, що починаються з «як?», «чому?», заохочую учнів висловити свої думки, судження, почуття. Демонструю увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання чи висновок.

    Наприклад, у 6 класі на уроці по темі «Передня Азія» для обговорення пропонується питання: «Відомо, що більшість країн Передньої Азії у давні часи були розташовані поблизу річок Тигр та Іфрат. Чому люди в давнину селилися поблизу річок?» Учні опрацьовують текст підручника, матеріал з додаткових джерел і разом обговорюють виниклі ідеї.

    Дуже важливо на уроках залучати всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей», «Мікрофон». 

    «Коло ідей» — учні, сидячи у колі, мають можливість висловити та обґрунтувати свою позицію. Наприклад, при вивченні теми «Господарське і повсякденне життя стародавніх єгиптян» у 6-му класі учні висловлюють свою позицію щодо того, які галузі господарства враховуюч кліматичні умови розвивалися на вашу думку. Обов’язково обґрунтовувати свою позицію.

    «Мікрофон» -  по черзі викликаю учнів, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.

    Наприклад, при вивченні теми «Повсякденне життя та побут в Афінах» в 6 класі пропонується ситуація: Уявіть, що ви потрапили в Стародавні Афіни, розкажіть як ви б проводили вільний час для власного самовдосконалення. Діти повинні як жителі Афін назвати місця для відпочинку які були доступні для її мешканців .

        Метод «Прес» має таку структуру та етапи.

1. Позиція «Я вважаю, що...» (висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору).

2. Обгрунтування «...тому що...» (наведіть причину виникнення цієї думки).

3. Приклад «...наприклад...» (наведіть факти на доказ вашої думки, вони підсилять вашу позицію).

4.    Висновки «Отже, я вважаю...» (узагальніть свою думку, про те, що необхідно робити).

     Виявити різні позиції щодо певної проблеми або суперечливого питання дає можливість застосування методу дискусії. Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності. З цією метою пропоную учням дотримуватися таких правил: 

• Висловлюватись по черзі, не перебиваючи того, хто говорить. 

• Критикувати думку, а не особу, яка її висловлює. 

• Поважати всі висловлені думки. 

• Не сміятися, коли інший говорить, за винятком випадків, коли хтось жартує.

• Не змінювати теми дискусії. 

• Заохочувати до участі в дискусії інших.

        Активізації  розумової діяльності учнів сприяє  самостійна робота з вивчення певних тем і складання запитань, на які в тексті немає прямої відповіді, що змушує вдумливо читати текст, осмислювати його. Роботу цю урізноманітнюю, наприклад виділяю своєрідні опорні слова, що визначають основний зміст, розкривають суть явища або процесу, а учням пропоную скласти за опорними словами розповідь.

    Особливо велике значення для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії має навчання їх прийомів роботи з підручником, картою. На уроках ознайомлюю з усіма видами карт, схемами, додатками. Коли матеріал простий і доступний, використовую самостійну роботу за підручником у парах чи групах, поєднуючи з бесідою.

    Якщо матеріал уроку тісно пов’язаний з попереднім й учні краще підготовлені до його засвоєння, бесіда може мати проблемний характер.

    Для кращого розуміння певних ознак чи явищ використовую метод пошуку аналогій. Це узагальнення певних ознак чи властивостей одних предметів і пошук подібних властивостей інших. Аналогії можуть бути прямими, символічними, фантастичними. Використання аналогій у творчому процесі розвиває логічне мислення, пам’ять, увагу, фантазію дитини.

    На етапі закріплення вивченого матеріалу використовую кросворди та ігри: «Хто більше знає», «Історичний біатлон», вікторини, прийом «П’ять речень», а також складання сенкенів. 

        На інтерактивних уроках залучаю учнів до визначення мети уроку, тобто очікуваних результатів. Важливо, щоб учень не тільки знав,  розумів, чого він досяг, а й чого він хотів би досягти на наступному уроці.

    Необхідну інформацію для роботи на уроці учні можуть отримувати під час міні-лекції, роботи із роздатковим матеріалом, виконання домашнього завдання, викладу повідомлення учнем, опрацювання матеріалу підручника.

    Метою інтерактивної вправи є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Після того як учнів об’єдную в групи, проводжу інструктування – розповідаю про мету вправи, чітко даю завдання, вказую час на виконання завдань та запитую, чи все зрозуміло. Намагаюсь надати дітям максимум можливостей для самостійної роботи: навчання в співпраці один з одним. В період презентації результатів вимагаю від учнів чіткої інформації. 

    Під час роботи в групах учні  ведуть короткі записи чи  складають таблиці. Учень пише для себе, щоб визначити, запам’ятати, пояснити, обміркувати інформацію або власні ідеї. Виклад думок на папері оцінюю. Кожен учень незалежно від рівня підготовки бере участь у розв’язанні колективної проблеми.

        На уроках історії здійснюю міжпредметні  зв’язки, це  одна з найважливіших передумов успішного  уроку. Для цього використовую знання з літератури, математики, геометрії, географії, музики, образотворчого мистецтва.

       Теми для групової роботи завжди підбираю цікаві, які відповідають поставленій меті. Перевагу, як правило, надаю таким видам завдань, як аналіз інформації, презентація матеріалу, обговорення ситуацій, диспути.

    На уроці після вивчення нової теми пропоную учням скласти різноманітні завдання для іншої групи, а якщо трапляється так, що суперники не можуть відповісти – відповідають самі. Можна запропонувати учням завдання творчого характеру, наприклад скласти кросворд з теми.

        Інтерактивні методи навчання дають можливість активізувати мислення учнів, залучати учнів до плідної бесіди, мотивувати навчання, показувати різні точки зору, допомагає ставити свої запитання та формувати власну думку.

    Впровадження інтерактивних методів у практику роботи, разом з тим, пов’язане з певними труднощами і проблемами. Насамперед, найчастіше доводиться стикатися з обмеженістю інформації, яку доводиться додатково готувати до уроку, недосконалістю підручників з історії, і, часто, з байдужістю учнів до вирішення проблем, які стоять на уроці

    Готуючись до кожного уроку, думаю над тим, щоб був побудований методично вірно, намагаюся, щоб урок на урок не був схожий. На своїх уроках намагаюся стимулювати творчий пошук, використовую різні методи і форми роботи,  прищеплюю учням навички самостійної роботи з книгами, картами; розвиваю навички роботи в групі, вміння слухати товаришів та висвітлювати свою думку; привчаю до дослідження, пошуку, спостережливості.